Минуло 32 роки, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Цей день завжди буде об’єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

Чи знаєш ти, світе,

як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно

моєму народу болить!

    Ці слова стали епіграфом до виховної  години, проведеної 26 квітня  у  КЗО «Чорнявщинська ЗОШ» , яку підготували учні 9 класу  разом з класним керівником Цибою О.І., присвяченої пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. Говорили про причини та масштаби трагедії, намагались відновити ті страшні події 26 квітня 1986 року та визначити наслідки для людства. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять пожежників, молодих хлопців, що першими прибули на АЕС.

    За роком спливає рік, але для нашої Батьківщини Чорнобиль залишається незагоєною раною. Україна зараз — зона екологічного лиха. І діти, підростаюче покоління, повинні пам'ятати, що Чорнобильська трагедія — це останнє застереження людству, що природа не вибачає жорстокості й недбалості у ставленні до себе. Вона завжди віддячує взаємністю.

    Чим стане наша земля завтра — неповторною красою чи прекрасною потворою? Залежить від нас!